• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Шкільний етнографічний музей

Шкільний етнографічний музей

Керівник музею Коваль Ольга Миколаївна, вчитель української мови та літератури

/Files/images/IMG_1592.JPG

Основними завданнями музею є:

- залучення молоді до пошукової, краєзнавчої роботи;
- формування в молоді соціально-громадського досвіду на прикладах історичного минулого України;
- надання допомоги педагогічному колективу школи в упровадженні активних форм роботи з учнями;
- залучення учнів до формування, збереження та раціонального використання Музейного фонду України;
- вивчення, охорона і пропаганда пам’яток історії, культури і природи рідного краю;
- проведення культурно-освітньої роботи серед молоді, інших верств населення.

/Files/images/IMG_1600.JPG

Музей систематично поповнює фонди шляхом проведення експедицій, походів, екскурсій, а також використовує інші шляхи комплектування, що не суперечать законодавству; здійснює облік музейних предметів, забезпечує їх збереження; створює, поповнює стаціонарні експозиції та виставки; організовує та бере участь у районних, міських, обласних, всеукраїнських заходах.

Історія музею

Своя хата: «УКРАЇНСЬКУ ХАТУ» БУДУВАЛИ ТОЛОКОЮ

Кожна нація, кожен народ має свої звичаї, що формувалися протягом багатьох століть і освячені часом. З традицій, що збереглися від наших пращурів і передаються нам, нащадкам, залишився у багатьох місцевостях нашої країни й інтер'єр української хати. У такій хаті зросли письменники Г. Сковорода, Т. Шевченко, І. Нечуй-Левицький, І. Франко, О. Довженко і багато інших видатних українців.

Інтер'єр української хати — це внутрішнє облаштування житла відповідно до життєвих правил, звичаїв, обрядів та символів, які мають захистити селянина і уберегти його від незгод.

Спілкуючись з дітьми, ми вияснили, що наші вихованці не знають, ніколи не бачили і не можуть навіть уявити суто українську селянську хату, її обереги та інтер'єр. Небайдужі вчителі подумали , а чому не зробити в нашій школі етнографічний музей? Директор підтримала цю ініціативу.

І закипіла робота…Під музей виділили класну кімнату. Не можна передати всього клопоту, а водночас і радості, які охоплювали нас при створенні музею. Стільки треба було зібрати всього хатнього начиння — не перелічити!

/Files/images/IMG_1602.JPG

Пошукова робота захоплювала людей як раніше, так і в наш час. Кожен член шкільної родини (учені, учителі, батьки) сприяли розширенню експозиції, приносили унікальні речі, які знаходили у старожилів. Під час осінніх канікул діти та вчителі з’їздили до своїх бабусь у село й привезли дуже багато цікавих речей старовини для музею. Це полотняні сорочки 1905 року, вишиті рушники, божники, навіть нове полотно, а також рушники-утирачі 1935 року. Учитель фізичної культури Стативка Марія Михайлівна привезла стародавню ікону,вчитель української мови та літератури Коваль О.М. - рубель та качалку, важелі, макітру,вчитель хімії Овчиннікова А.І. - доріжку-половичку, виткану на верстаті, вчитель англійської мови Грабовець І.В. - вишиту подушечку, підзорник, завгосп школи Корнєйко Л.В. подарувала полотняну сорочку своєї свекрухи. Не стояли осторонь і батьки . Так, мама учня 9-Б класу Черкашина Олександра, Черкашина О.І., подарувала жіночу теплу хустку, Калініна З.В. , мама учня 11-А класу Калініна Олександра, вишитий підзорник та вишите простирадло. Важко перелічити, скільки в нашому музеї зібралося безцінних речей: вишиті рушники,серветки.

/Files/images/IMG_1582.JPG

Кiлькiсть переглядiв: 1312

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.